Начальник Генштабу Муженко втратив зв’язок з реальністю
Начальник Генштабу Муженко втратив зв’язок з реальністю
Положення на Дебальцевському плацдармі вкрай важке.
Об’їзна дорога навколо Дебальцеве не зайнята противником, але проїхати по ній без втрат вже не можна. Противник взяв під контроль висоти в районі селища Червоний Орач і Санжарівка, в тому числі панівну висоту в цьому районі — 307,9.
Пересування в світлий час доби по дорозі в районі висоти 309,7 і прилеглих висот проходить під вогнем противника прямою наводкою. Під час руху конвою недалеко від Дебальцеве були захоплені в полон декілька військовослужбовців 8-го полку спецназу і 101-ї бригади охорони.
Генштаб поки не робить дій, щоб вибити ворога з Червоного Орача і з висот у Санжарівці.
Накази всім підрозділам дає безпосередньо начальник Генштабу Віктор Муженко — в обхід командування сектором «С», в обхід головного командного центру Генштабу. При цьому Муженко не може організувати наступ із зовнішнього боку оточення, і вибити ворога з панівних над трасою позицій.
З 14 лютого російські загони почали штурм Дебальцеве. Штурмові групи противника вже зайняли більше 50% міста, і продовжують атаки.
Вибити ворога можуть тільки свіжі бронетанкові резерви.
Сьогодні вранці танки і піхота супротивника атакували наші підрозділи на залізничному вокзалі Дебальцеве. Наші здебільшого не були забезпечені підтримкою танків і протитанковим озброєнням — вокзал довелося залишити.
Противник використовує бойові групи з великою кількістю бронетехніки, і має чисельну перевагу. Однак наші не здають позиції без бою, і б’ються відчайдушно, навіть в цих умовах.
Штаб сектора «С» став передовою лінією оборони, і знаходиться під обстрілом стрілецької зброї і гранатометів супротивника. Офіцери штабу ведуть бій як прості бійці.
Противник атакує на плацдармі, щоб розчленувати наші війська на плацдармі на окремі групи.
Великою проблемою є перевага артилерії російських військ, невеликі розміри плацдарму, наявність у супротивника засобів радіоелектронної розвідки.
Кращі загони українського спецназу застосовуються за наказом начальника Генштабу не для ведення розвідки, коригування артилерії і диверсійних дій, а використовуються виключно в якості піхоти. Для штурму будівель, оборони, як супровід колон. Але при цьому вони не мають своєї важкої бронетехніки, танків, доданої артилерії.
Оскільки вже тиждень наші війська б’ються в оперативному оточенні, відсутнє нормальне технічне обслуговування, і кількість справної бойової техніки різко скоротилася. Віддаючи наказ «триматися» в оточенні Генштаб проігнорував фактор справності зношеної бойової техніки.
Але українці навіть в оточенні продовжують боротися. І б’ються героїчно.
Вчора в бою на плацдармі під Дебальцеве загинув мій хороший друг, командир групи…
Всі бачать, що бандити роблять з потрапившими в полон, всі знають про тортури російськими та кавказькими катами і розстріли в полоні. Люди не хочуть підставити своїх бойових товаришів. Б’ються, щоб виручити своїх товаришів. Щоб помститися за загиблих. Б’ються, бо люблять свою Батьківщину, і знають, що за їхніми плечима величезна країна, яку вони захищають. Б’ються, бо вірять в перемогу і в те, що все це не дарма.
Паніки немає. Більшість воїнів виконують свою роботу. Зберігається керованість всіма підрозділами.
Потрібен негайний наказ на прорив. Але треба уникнути хаосу. Прорив повинен бути організований — інакше там легко збитися зі шляху і потрапити в засідку супротивника. Треба підготувати до руху справну техніку, вивчити карту і забезпечити маршрутом кожного командира всіх груп, і більшість бійців. Організувати командування і порядок руху колон, організувати прикриття, сильний передовий загін, і загін прикриття відходу. Поки значна ділянка дороги обороняється підрозділами Нацгвардії та Збройних сил — є хороші можливості прорватися і врятувати багатьох людей.
У районі Артемівська зосереджені великі сили збройних сил, і вони можуть допомогти прориву ударом на зустріч.
Начальник Генштабу Віктор Муженко просто не володіє обстановкою і не розуміє що відбувається.
Всі розвідслужби, СЗР, ГУР, СБУ, МВС за своїми розвідджерелами дають об’єктивну картину того, що відбувається, але військове керівництво ці дані ігнорує.
Вважаю, що лідери фракцій Верховної Ради, керівництво Кабміну, РНБО зобов’язані зажадати від Верховного Головнокомандувача — і письмово зафіксувати, які заходи він робить для того, щоб врятувати оточені на Дебальцевському плацдармі війська.
Треба діяти негайно, народні депутати — там ваші виборці, і ви зобов’язані реагувати.
Юрій БУТУСОВ