Україна не може подати до міжнародного суду на Росію

19 мая 2015

Нещодавно Верховна Рада підтримала проект постанови "Про опір військовій агресії Російської Федерації та подолання її наслідків". Згідно з нею, у випадку відмови Кремля знайти винних у розпалюванні війни, Україна залишає за собою право звернутися в Міжнародний кримінальний суд в Гаазі з проханням розслідувати ці злочини.

Водночас парламент і досі не ратифікував Римський статут, котрий встановлює юрисдикцію, функції та структуру Гаагзького трибуналу. Тому наразі Україна не має права подавати скарги до Міжнародного суду.

"Римський статут встановлює 4 основних правопорушення: геноцид, злочин проти людства, військові злочини і злочинна агресія", - каже Юлія Василенко, адвокат і фахвець з європейського права, голова громадської організації "Комісія захисту незаконно звинувачених".

Ті держави, котрі його ратифікували, можуть звернутися з проханнями розслідувати ці правопорушення на їхній території.

"Україна брала участь в розробці статуту в 2000-х роках. Але так і не ратифікувала його. Тодішній президент Кучма звернувся до Конституційного суду, відразу після "касетного скандалу". Суд виніс рішення, що деякі положення статуту суперечать конституційним нормам", – каже Василенко.

Наразі, аби ратифікувати статут, потрібно внести поправку до Конституції. Ще торік Мін’юст підготував пакет документів відносно позову до Конституційного суду, аби ратифікувати Римський статут. Але в адміністрації президента другий рік ігнорують проблему.

В Раді нацбезпеки та оборони пояснили, що з ратифікацією варто зачекати.

"У Росії теж не ратифіковано цей документ. Тому й нам варто зачекати, адже ратифікація може потягнути за собою масу позовів з боку громадян РФ, восійської влади та противників нині діючої влади", - пояснив Володимир Польовий, заступник керівника центру РНБО.

"Ми робили звіт, у якому зафіксували докази катувань та вбивств полонених українських військових сепаратистами та схожі факти з боку української сторони. Такі випадки можуть бути причиною затягування ратифікації статуту, оскільки українська влада розуміє, що міжнародний суд буде розслідувати порушення і з українського боку", - пояснює Кразимир Янков, учасник моніторингової групи міжнародної правозахисної організації Amnesty International.

Які небезпеки чатують на Україну в разі, якщо Україна ратифікує статут, а Росія - ні, "Знай" розповів київський політичний експерт Віктор Небоженко.

"Кримінальний суд у Гаазі зазвичай активно використовують країни, що втягнуті в багаторічні воєнні конфлікти одна з одною. Кожна сторона наводить численні аргументи проти іншої. Україна побоюється, що Росія, яка спрямовує багато зусиль на те, аби підтримувати політичну підтримку в Європі, використає Римський статут проти нас", - зазначає він.

Україна на міжнародній арені зараз поводиться недостатньо агресивно, відстоюючи власні інтереси.

"Чого вартий лише той факт, що ми досі не виставили рахунку РФ за величезні економічні та соціально-економічні збитки, спричинені її авантюрою на Донбасі. Це неприпустимо. Не можна опускатися до рівня такої країни як Бурунді чи Південної Африки. Якщо Україна сама себе не захищатиме в міжнародних інстанціях, за нас цього ніхто не зробить", - додав він.

Наразі Небоженко радить незалежним юристам документувати всі злочини Росії на Сході України. Після ратифікації Римського статуту вони знадобляться в Гаазькому суді.

qhkiquzideiqqxkmp class="clear">

Олена Вовченко, znaj.ua

Теги статьи: Украина Гаага Римский статут

Регион: Украина