Пролог: Відповідь Яценюка щодо звинувачень в корупції
Як вже писав ІП «Україна без корупції», головний урядник країни заявив, що готовий надавати публічну відповідь як у юридичній, так і в політичній площині щодо звинувачень у корупційних механізмах. Він також відзначив, що дані екс-голови Держфінансової інспекції Миколи Гордієнка мають сумнівний характер, так як щодо самого нього було складено акт перевірки роботи підпорядковуваного йому відомства. Деталі цього звіту частково були оприлюднені зі слів представників Міністерства Юстиції.
Однак білими плямами залишається одне питання – якщо Арсеній Петрович готовий відповідати у всіх ймовірних площинах, то чому тоді дані Гордієнка вони вважають якщо недостовірними чи такими, які більше мати стосунок до попереднього уряду Азарова, аніж до самих себе? Загадка. Але дещо пізніше, у нашім огляді, спробуємо подумати над цим. Ще одним пробілом у відповіді Яценюка була одна заява з приводу визначення міри корупціонера – «розслідування покаже, хто корупціонер». Як це варто розуміти? Спроба заховати щось від очей подалі? Поки що це – державна таємниця, адже про роль ГПУ ми розповімо дещо пізніше.
Карколомні висновки можна зробити такими:
- Яценюк не визнає, що він причетний до корупційних дій;
- Він готовий надавати усі потрібні свідчення, що цікавлять слідство;
- Сподівається, що ГПУ зробить усе, аби вияснити хто ж фальшує – він чи Гордієнко.
До речі, про самого Гордієнка, Арсеній Петрович відповів прямо: звільнений, проводиться акт перевірки, за свої звинувачення виторгував імунітет політичного характеру. Відповідно, заяви екс-голови ДФІ дають думати про три речі: хто ж є головним у цій схемі? Що знає АПЯ про всі ці схеми? І хто ж має рацію? Але оскільки це – таємниця для всіх, адже оприлюдненого звіту ще немає, то варто почекати певний період часу.
Частина 1: Доповідь Берези про фінансові зловживання або чому Рада знову свариться?
Всі очікували дива. Всі хотіли почути ж нарешті – чи дійсно уряд має стосунок до таких шалених корупційних механізмів? Тому доповідь голови робочої групи передувала якщо не сенсацією, то мінімум – гучними іменами та діями. Однак перед цим трапився відомий епізод зі свободівцем Олегом Осуховським, якого зняли з посади голови відповідної групи. Сам нардеп від ВО «Свобода» заявляв, що готовий буде надавати свої дані, якщо у звіті буде лунати нечітка чи необ`єктивна інформація.
Береза хотів зробити просто, як це відчувалось з його поведінки, зробити – швидко ввести пролог, і почати за конкретними назвами установ називати цифри, дані, причетних осіб тощо. Однак спочатку регламент не дозволив йому це зробити, адже йому «на все про все» дали не більше 10 хвилин. Потім дали ще 5, а потім ще – дві. Як наслідок,
І це ще був далеко не весь список.
До речі, народний депутат від НФ Микола Мартиненко назвав заяву Берези про корупційні дії «маніпуляцією в квадраті» і назвав заяви Берези повторенням «голослівних звинувачень звільненого за службову недбалість і за підозрою в корупції екс-глави ДФІ Миколи Гордієнка». Крім того, Мартиненко зазначив, що з самого початку заяви Гордієнка були піар-технологією, а тому "всі крапки над "і" має розставити Генеральна прокуратура, а не політики, які розкидається гучними, але необґрунтованими звинуваченнями".
У сесійній залі парламенті стало помітно, що лише депутати від ВО Батьківщина, ВО Свобода та НФ були найбільше зацікавлені у доповіді голови робочої групи. Самопоміч, відверто кажучи, проявила шалену млявість, за винятком Голови Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгора Соболєва та декількох депутатів. БПП ще зіграє свою роль в цій ситуації, але дещо пізніше. Радикальна Партія чекає імен та прізвищ. Всі очікують сенсації.
Однак під час читання доповіді у багатьох нардепів та журналістів з експертами виникло враження, що Береза повторює вже відомі факти, які попередньо вже озвучував екс-голова ДФІ Гордієнко. Але народний депутат наполягав на тому, що всі ці дані отримали підтвердження в результаті перевірки, а отже, вимагають реакції відповідних інстанцій. Сам Борислав Береза наполягав на тому, що відомчі органи – зокрема і Генпрокуратура України – причетні до саботажу роботи групи.
Тим часом, голова ВР Володимир Гройсман після завершення доповіді Борислава Берези надав слово голові фракції БПП Юрію Луценку, який розкритикував виступ Берези, вказавши на те, що голова групи вказав на факти, яких не було в звіті, який був на руках у Луценка. Сам голова фракції БПП відзначив, що ефективності роботи група не показала, а отже, не має сенсу говорити, що це матиме її успішність.
Представники НФ, зокрема Антон Геращенко, як на диво, доволі помірковано відреагував на доповідь Берези. Він вимагав, щоб робота групи була й далі подовженою, і що самі депутати готові сприяти розкриттю таких речей як фінансові зловживання та корупційні механізми у державному секторі економіки.
Частина 2: ГПУ і її роль у справі корупції
Після виступу депутатів перший заступник Генпрокурора Шокіна пан Гузир В.П. відзначив, що рівень роботи робочої групи має «аматорський рівень», і що депутати не мають права таким чином працювати з системою правоохоронних органів. Сам Борислав Береза у своїм Facebook прокоментував той факт, що ГПУ має сама, мовляв, дивитись на себе: вже більше року вона не може привести «майданівські» справи до логічного підсумку, а не вчити депутатів як їм діяти.
Окрім того, заступник Шокіна ще під засідання вказав, що за фактами Гордієнка було відкрито 12(!) кримінальних проваджень і ведуть перевірки. Тоді як голова РобГрупи Борислав Береза вказав цифру , які мають стосунок до цієї справи. Виходить, прокуратура знайшла лише 12(!!!) найсмачніших епізодів – і все? Здається, щось має тут бути інакше.
Між іншим, сама ж ГПУ і почала рух в справі «корупції при владі» з допиту Гордієнка про факти, який той сам відкрив. Та окрім цього всього, представники Генпрокуратури не приходили на декілька засідань, і забороняли оголошувати дані, які вказують на конкретні імена та суми, що можуть бути причетними до того.
У висновку, що ж виходить, - влада сама сприяє мовчати тому, що є чи щось інше?
Частина 3: Фінал. Як бути далі для депутатів та причетних осіб?
1. Рада не проголосувала за продовження роботи групи. Це вирішив питання особисто Гройсман своїм розпорядженням. 2. Опісля пішли заяви народних депутатів – Сергій Власенко з ВО Батьківщини, Олег Осуховський з ВО Свобода, Олег Ляшко з Радикальної партії. Точки зору були різними – розчарування Ляшка в непочутій конкретиці та повне сприяння роботі групи від представників Батьківщини та Свободи.Є лише два варіанти: або буде створено тимчасову спеціальну слідчу комісію, або. Однак самі нардепи не розділяють дії та ефективності роботи ТСК.
Тому й це питання, скоріш за все, буде педалюватись.
Залишається тільки вірити в те, що робоча група нині зробить все, щоб це питання не стало лише «інформаційною бомбою» та «шумом», аби щось приховати подалі від очей. Бо така робота ВР України показує тільки те, що нинішній склад парламенту нашої держави неспроможний вирішити навіть такі питання як ведення кримінальних справ проти тих, хто може бути причетних до фінансових махінацій та корупції.
